Що сталося
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко обіцяв перевірки ліків у стаціонарах в інтерв’ю LB.ua ще в лютому.
Анонсували, що автоматично по системі перевірятимуть, чи забезпечують стаціонари в лікарнях людей ліками і медвиробами за держкошт. Мова про медзаклади, які мають контракт із НСЗУ: і комунальні, і приватні.
Мова про ліки, які є в стандартах лікування. Минув травень — і НСЗУ оголосила про свої перші дії після таких перевірок.
У поясненні служба каже, що вивчила дані в електронній системі охорони здоров’я. Туди вносять інформацію медики. Дивилися на кількість наданих послуг у лікарнях, скільки там пролікували пацієнтів, що лікарні звітували про свої доходи і витрати за 2024 рік.
Яка внутрішня кухня цих перевірок? На запитання LB.ua голова НСЗУ Наталія Гусак відповіла: якщо всі показники будуть публічними, то система підлаштовуватиметься, щоб обійти ризики. Фахівці НСЗУ розробили відповідну методику, адже витрати на ліки у великій обласній лікарні будуть іншими, аніж витрати в маленькій загальній лікарні. Тому їх погрупували по мережі: надкластерні лікарні, кластерні, поза мережею. Перевірили там набори сервісів. У частини має бути однаковий набір за кількістю пацієнтів. Потім фахівці НСЗУ відбирали тих, які за алгоритмом показували найбільшу ймовірність того, що є різниця між середніми витратами на ліки в групі й найменшим значенням.
У підсумку виявили, що середні витрати на закупівлю ліків і медвиробів на пацієнта в низці лікарень «надзвичайно низькі». Тобто свідчать про ризик порушення умов договору з НСЗУ та незабезпечення пацієнтів необхідним лікуванням за держкошт.
НСЗУ вимагала у 206 медзакладів пояснень і документів щодо цих обставин. Але 36 закладів не пояснили нічого взагалі. Тому їм зупинили виплати. Перелік тут.
Чому були низькі витрати на ліки в стаціонарах? Голова НСЗУ наводить приклади, які надіслали медзаклади.
Окремі лікарні сказали, нібито пацієнти самостійно хочуть купувати в них ліки. Одна лікарня сказала, що має касу, куди пацієнти вносять гроші і самі забезпечують себе, тому пацієнтам не треба, щоб за держкошт закуповували.
Є заклади, які написали, що в них мобільний і стаціонарний паліатив не потребують витрат на ліки (а вони якраз дуже потребують — особливо знеболення, бо це люди, які вже ніколи не зможуть одужати. — LB.ua).
«Інші зізналися, що в електронну систему охорони здоров’я ввели завелику кількість пацієнтів, що пролікували набагато менше, тому підкоригують дані», — зазначила Гусак. Були також пояснення, що лікарні одержали багато гуманітарної допомоги, але підтвердити її не можуть.
Також Гусак навела приклади трьох лікарень — Звенигородської багатопрофільної інтенсивного лікування, Городищенського медичного об'єднання та Товстенської селищної, які минулоріч витратили з коштів програми медгарантій близько 5 млн грн на капітальні видатки, однак мають дуже низькі витрати людям на ліки: «Мінімальні витрати. Вони не забезпечують пацієнта, але закуповують обладнання і роблять ремонти. Спочатку мали забезпечити ліки».
Також голова НСЗУ сказала, що лікарні, які своєчасно не відповіли, мають подекуди залишки на рахунках, які дорівнюють дво-п'ятимісячному фонду оплати праці: «Тобто на рахунках можуть бути кошти, а своєчасного забезпечення ліками немає».
Зупиняти виплати лікарням узагалі законно?
Так, пояснює голова Ради громадського контролю при НСЗУ, головний юридичний радник БФ «Здорові рішення» Олексій Головін: «Коли медзаклади підписали договори з НСЗУ, то взяли на себе обов’язки. Один — надавати відповіді на запити НСЗУ. У договорі прописано: якщо вони цього не роблять, їм можуть зупинити виплати до відповіді. Як можна було запобігти зупинці оплати? Просто відповісти на запит».
За словами Наталії Гусак, НСЗУ користалася цією нормою вже багато разів, просто цього разу оголошення було публічним: «Мене здивувала реакція насамперед медичної спільноти. Ця історія — про справедливість у системі. Чому Черкаський онкоцентр може забезпечувати пацієнту значно більше, ніж колеги з Рівненського?».
Також вона повідомила, що 2024 року майже на кожен медзаклад з 36 у списку НСЗУ скаржилися пацієнти. Наприклад, на маленьку Фастівську багатопрофільну лікарню надійшли три скарги, і вона має «надзвичайно низький рівень витрат на ліки з коштів програми медичних гарантій».
Хіба таке рішення НСЗУ не лишає людей без лікування?
Ні. Виплати зупинили, а не скасували. Лікарню не закривають, вона може продовжити надавати допомогу. Головін пояснює, що медзаклад може відповісти на запит НСЗУ — і виплати відновлять, поки розглядатимуть відповідь. Лікарня також може попросити місцеву владу дофінансувати її, адже за медичне обслуговування в комунальних закладах у громаді відповідає саме місцева влада.
Спроба поговорити з лікарнями
Ми спробували зв’язатися з усіма 36 медзакладами.
Здебільшого або не брали слухавку, або номери недійсні, або «керівник зайнятий, на нараді». Два медзаклади відповіли, що вже готують відповідь НСЗУ і поки що не готові сказати щось іще. Поговорити з нами ніхто не захотів.
Що далі
«Ми вже не виставляємо жодних термінів. Зараз усе в руках медзакладів. Якщо вони нададуть пояснення, ми відновимо оплати», — сказала Гусак. Тобто якщо не відреагують упродовж трьох-п'яти місяців, то й оплат стільки часу не буде: «У лікарні є засновник і керівник, вони мають розуміти, що треба виконувати умови договору. Я не бачила серед 36 закладів критичних, там немає нічого унікального».
Далі НСЗУ ще опрацьовуватиме відповіді решти медзакладів, та не лише: «Увесь процес ще попереду, — каже голова НСЗУ. — Далі йдемо у фактичний позаплановий моніторинг окремих закладів, будемо перевіряти складські, бухгалтерські документи, історії хвороб на списання ліків. Паралельно ведемо перемовини з ГО щодо анкетування пацієнтів цих закладів, щоб підтвердити або спростувати факт наявності або відсутності там ліків».
Про що це все свідчить?
Наталія Гусак вважає, що це про управлінську спроможність медзакладів адмініструвати умови договору з НСЗУ: «Хтось невчасно подав документи, хтось удає, що нічого не знав і не чув, хоча ми публічно казали, що починаємо моніторинг. Я зустрілася з усіма регіонами, з головами громад, показали витрати, попередили про ризик».
Головін зазначає, що медзаклад має думати, як поновити оплату за договором з НСЗУ, можливо, оцінити роботу менеджменту закладу, за потреби змінити його: «Якщо всі процеси оптимізовані, а коштів усе одно не вистачає, завжди є інструмент комунікації — доводити НСЗУ, МОЗу, що держкоштів бракує все одно, і так адвокатувати зміни».
Питання не тільки в тому, чи хотіла лікарня купити ці ліки. А й чи була спроможна це зробити. Грубо кажучи, якщо в громаді недостатньо людей для того, щоб лікарня могла працювати по-старому і лишати ті послуги, ті відділення і медиків, то як не крути, а медзаклад буде неспроможним. Як закоротка ковдра, яка то ноги в холоді лишає, то груди.
Щоб змінити всю архітектуру медзакладу відповідно до нових потреб громади, з урахуванням центральної політики держави і фінансових обмежень у війну, потрібен сильний менеджмент. І лідерство.
А з цим по країні. Усе ще біда. Співзасновник Українського центру охорони здоров’я, заступник міністра охорони здоров’я протягом 2016–2019 років Павло Ковтонюк ще в січні в розмові з LB.ua казав, що неефективність використання кадрів, обладнання, ліків кричуща: «Навіть з тим, що в нас є, ми могли б робити набагато більше».
Ковтонюк пояснював вплив менеджменту на забезпечення медзакладів ліками: «Пацієнт думає: "Держава не забезпечила". Дуже часто держава забезпечила. Але лікарня не закупила їх. Або закупила, але забула, що закупила, або закупила, вони закінчились — і не перезамовила. І так далі. Усередині кожної лікарні є своя аптека, яка обслуговує лікарню. Лікар, щоб лікувати людину в стаціонарі, замовляє там ліки, і там має бути менеджмент поставок цих ліків і забезпечення ними відділень. Як правило, цього немає. Дзвониш — є ліки. Пощастило. Нема? Не пощастило. Ті лікарні, їх одиниці, які зайнялися менеджментом ліків, мали отакенні очі, коли зрозуміли, наскільки більше ліків можуть забезпечити своїм пацієнтам, якщо елементарно їх обліковувати, взятися за управління, окремо найняти людину для управління ліками в лікарні й налагодити замовлення».
Чи ці 36, 206 стаціонарів не спроможні? Халатні? Є інші причини? Наразі відповідей нема, оскільки нема відповідного аналізу, а медзаклади не пішли з нами на контакт. Ми відстежуємо далі цю історію.