Монетарна площина: навіщо НБУ змінював облікову ставку?
На повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року економіка України опинилася під безпрецедентним тиском. За даними Держстату, ВВП у 2022 році скоротився на 29,1%, інфляція сягнула 26,6%, а гривня девальвувала на тлі відтоку капіталу та скорочення експорту. У таких умовах головним завданням НБУ стало забезпечення макроекономічної стабільності, що включає контроль інфляції, підтримку стійкості валютного ринку та збереження міжнародних резервів.
Облікова ставка – один із важливих інструментів НБУ для боротьби з інфляцією. У червні 2022 року ставку було підвищено до 25%, що допомогло стримати інфляційний сплеск. За даними Держстату, інфляція знизилася до 5,1% у 2023 році, а у 2024 році у першому півріччі була близькою цілі НБУ 5%. Це дало змогу НБУ поступово знижувати ставку з середини 2023 року до 13% у першому півріччі 2024 року та підтримати відновлення економіки.
Коли інфляція у другій половині 2024 року прогнозовано почала збільшуватись, НБУ спочатку призупинив зниження облікової ставки, а далі, у грудні, коли фундаментальний ціновий тиск і далі посилювався, перейшов до її підвищення. Станом на травень 2025 року облікова ставка складає 15,5% при інфляції за квітень більше 15%. Такий рівень наразі виглядає достатнім, щоб повернути інфляцію до зниження вже з середини цього року. Контрольована ситуація з інфляцією є важливою для як для відновлення економіки, так і для припливу інвестицій.
Валютні обмеження: незручність чи передумова стійкості?
Обмеження на виплату дивідендів за кордон, зовнішніх заборгованостей бізнесу, транскордонні платежі, які час від часу критикуються, також були вимушеним кроком. У 2022-2023 роках Україна втратила значну частину валютних надходжень через блокаду портів і скорочення експорту і водночас стрімке зростання імпорту (у тому числі на оборонні потреби).
Міжнародні резерви, які на початку повномасштабної війни були нижчим 30 млрд доларів, могли швидко вичерпатися без контролю за рухом капіталу. Завдяки діям НБУ вдалося не лише зберегти контроль за валютним ринком, а й наростити резерви до рекордних 46,7 млрд доларів у квітні 2025 року. Це – подушка безпеки на майбутнє і гарантія збереження стійкої ситуації на валютному ринку.
Європейський досвід: наскільки відгукується з українським?
Дії НБУ відповідають практикам європейських центробанків, зокрема самого ЄЦБ. Під час глобальної фінансової кризи 2008-2009 років та боргової кризи єврозони 2011-2012 років ЄЦБ також вдавався до підвищення ставок і жорсткого контролю капіталу в країнах, таких як Греція чи Кіпр, щоб стримати інфляцію та стабілізувати фінансові ринки. Наприклад, у 2022-2023 роках, коли інфляція в єврозоні сягнула 10,6% через енергетичну кризу, ЄЦБ підвищив базову ставку з -0,5% до 4,5%, попри ризики уповільнення економічного зростання. Це допомогло знизити інфляцію до 2,9% у 2024 році.
Аналогічно, НБУ використовує підвищення ставки для приборкання інфляції, що є особливо критичним у воєнний час, коли зростання цін на енергоносії, логістичні витрати та потреби в імпорті тиснуть на ціни.
Обмеження на рух капіталу, які застосовує НБУ, також мають прецеденти в Європі. Під час кризи в Кіпрі у 2013 році уряд за підтримки ЄЦБ запровадив жорсткі обмеження на виведення капіталу, щоб запобігти колапсу банківської системи. Ці заходи, хоч і викликали критику, дали змогу стабілізувати економіку та відновити довіру до фінансової системи.
Що у результаті?
Українська економіка продемонструвала вражаючу стійкість, яку у тому числі відзначає міжнародна аудиторія. Крім того, що це посилює голос України на міжнародній арені, це також передумова для подальшої підтримки нашої країни партнерами.
Чи мали в це внесок дії НБУ? Однозначно. Без стійкої фінансової системи відновлення економіки було б неможливим. Серед результатів, які вже можна виділити:
- Стійкість гривні. Попри тиск війни, НБУ вдалося уникнути гіперінфляції та різких курсових стрибків. Гривня девальвувала не настільки суттєво, що дозволило зберегти конкурентоспроможність експорту та інвестиційну привабливість гривні. Наприклад, у 2024 році експорт товарів зріс на 8% порівняно з 2023 роком, за даними Мінекономіки.
- Збереження резервів. Рекордні міжнародні резерви у 47 млрд доларів забезпечують Україні подушку безпеки для фінансування імпорту та виплат за зовнішніми боргами, дають змогу поступово пом’якшувати валютні обмеження, стимулюючи залучення іноземного капіталу в Україну та сприяти поступовому економічному зростанню підприємств.
- Довіра міжнародних партнерів. Завдяки виваженій політиці НБУ Україна отримала близько 130 млрд доларів міжнародної допомоги у 2022-2025 роках, зокрема від МВФ, ЄС і США. МВФ у своєму звіті за 2024 рік високо оцінив реформи НБУ, зокрема щодо банківського нагляду, та ефективну монетарну політику.
- Фінансова стабільність. Українська банківська система залишається стійкою. Ліквідність є рекордною, що свідчить про довіру до системи та її здатність підтримувати економіку.
Чи могло б бути навпаки?
Без посилення монетарної політики інфляція могла б сягнути рівня Венесуели чи Зімбабве, знищивши купівельну спроможність українців і довіру до гривні. Висока інфляція також відлякує іноземних інвесторів значно більше, ніж тимчасові обмеження капіталу. Відтік капіталу у 2022-2023 роках, спричинений насамперед невизначеністю через бойові дії та логістичними проблемами, міг би бути значно більшим, якби не послідовна та рішуча політика. Повернення Нацбанком нормальності в роботу фінансової системи могло б статися значно пізніше, якби такий сценарій реалізувався.
Натомість ще з середини 2023 року НБУ поступово пом'якшує валютні обмеження. У 2024 році було дозволено часткову виплату "нових" дивідендів і послаблено обмеження на обслуговування зовнішнього боргу, що свідчить про прагнення балансувати між стабільністю та підтримкою бізнесу. А з 10 травня 2025 року НБУ розпочав реалізацію стимулюючої валютної лібералізації, яка дає змогу бізнесу проводити операції понад встановлені обмеження у разі залучення іноземного капіталу у валюті в Україну.
Монетарна політика НБУ залишається зваженою та реагує не лише на інфляційні процеси, а і враховує необхідність підтримувати відновлення економіки. У підсумку хоча вжиті заходи не були простими чи комфортними для всіх, дивіденди у вигляді стійкості точно є здобутком і для населення, і для бізнесу, і для держави.